- А це гдє? - питає касирка з травмованим узким пірсінгом, язиком.
- Там, де тюльпани.
- Што? Якіє тюльпани? Страну кажіць, бо в міня очірідь оно.
- Нідерданди, - кажу. - Там ще сир роблять.
- Какой сир?
- Плавлений.
- А! Галандія.
Клацає мишкою, дивиться на монітор, округляє очі і трясе головою.
- Таня, а чьот Галандія нє прабіваєцца на таможку...
- А ти код ввела?
- Какой?
- Голландський.
- Ну, да. Но нє прабіваєцца.
- А шо пише?
- Англійскаю - Нєтхєрлєндс.
- Фігня якась, не може бути.
- Во - дівісь сюда.
- Точно, якась фігня. Може, там поміняли щось?
- Да, навєрно, Нєтхєрлєндс - ето отказ в оформлєнії таможки.
- Я тоже так думаю.
- А чьо рабіць?
- Та нічо. То всьо, нічого не зробиш. Відправляй клієнта, хай завтра приходе, а сама принімай комуналку.
- Пріхадітє завтра, сьодня пише кампютер, шо нєтхєрлєндс таможкі на Галандію. Кто камуналку - падхадіть сюда.
Стою і офігіваю. Чую, як мої кольорові таракани в голові стають однаково червоними від істеричного реготу.
- Екск'юз мі, - кажу. - А от у вас проблеми лише з язиком, чи і зі слухом, мовами і правописами також?
- Чьто?
- Ну, читати ви, взагалі, вмієте? А слухати, що вам кажуть?
- Пускай дуракі чітают! Нє мішайцє працувать! Развєлось вас умних тут!
- Гм... Книгу скарг дайте!
- Ето ісчо зачєм?
- Напишу скаргу, що ви мені бандероль не хочете відправляти.
- Нє нєхочєм, а нє можем: таможка по коду нє бьйоцца в Галандію.
- Мені в Нідерланди.
- Так пішеть же - нєхер... Тань, чьо там пішеть?
- Нєх тер... Не знаю, шо там пише, но не то, шо вам треба.
- Мені Нідерланди треба. Там так і пише.
- Я шо сліпа?
Гуглю на смартфоні мапу. Тицяю під ніс. Дивиться.
- Та да. Шото таке пішет похожеє.
- Шо там, Свєт?
- Да, вроді ано. Но, как то тупо. Пєрєімєновалі, навєрно же. нєдавно - потому і таможка нє пробіваєцца.
- Да, задовбали з тими переіменуваннями! Ладно, Свєт, оформляй. Але, якшо шо - то ми за вашу посилку не відповідаємо.
- Тобто?
- Ну, єслі ні туда підьоть. Кстать, а чьо там,а? Кніжкі? На украінском? В Голандію? Зачєм?
- Шо: зачєм?
- Досталі! Зачєм, вапшє, кніжкі?
- Читати, взагалі-то, наприклад.
- Чітать! Нєчіва дєлать людям...Так! Платім камуналку, хто там слєдующій?..
Любов Бурак
